Бум или совпадение: почему распродаются украинские банки 10.01.2022

За семь лет украинцы привыкли: если говорят о банках, то речь идет об их банкротстве или ликвидации. Но в последнее время рынок наполняют новости о сделках по покупке. Что происходит? // 10.01.2022

25 жовтня про придбання "БТА банку" повідомила казахська Kaspi.kz. 10 листопада ПУМБ Ріната Ахметова заявив про завершення угоди з купівлі "Ідея банку". 29 листопада Антимонопольний комітет погодив придбання Pinbank банком "Кредит Дніпро" Олександра Ярославського.

Грузинський TBC Bank нібито цікавиться "Піреус банком". Державна "Укрпошта" купує один з найменших українських банків "Альпарі". Український банківський ринок знову став привабливим для інвесторів?

Банківська система достойно пережила пандемічну кризу 2020 року. Фінансові установи не лише втрималися на плаву, а й зуміли наростити прибутки. Зростають і темпи кредитування в умовах підвищення облікової ставки НБУ.

Чи стали реформи банківського ринку головною причиною укладання угод на ньому та чому насправді розпродаються українські банки?

Банківський бізнес знову привабливий

У квітні 2014 року почалося безпрецедентне для України очищення банківського ринку, яке охрестили "банкопадом". Якщо сім років тому працювали 180 фінансових установ, то восени 2021 року ліцензії залишилися в 71 банку.

Криза, спричинена війною та окупацією частини території України, не шкодувала нікого. Ліцензії втрачали і дрібні банки, і системні. У питанні очищення ринку Нацбанк був безкомпромісним. Щодо більшості збанкрутілих установ почалися судові процеси, частина яких триває досі.

Усіх критиків очищення ринку порахувати неможливо. На рахунках збанкрутілих установ громадяни та бізнеси втратили десятки мільярдів гривень.

Утім, очищення мало і позитивний ефект: з початку коронакризи в Україні не лише не відбувся новий "банкопад", а й збільшилися прибутки фінансових установ. У 2020 році банківський сектор отримав понад 41 млрд грн чистого прибутку, а за січень-листопад 2021 року – понад 58 млрд грн.

Зростає й довіра українців до банків. Обсяг депозитів населення за підсумками третього кварталу 2021 року становив 688 млрд грн, тоді як наприкінці докризового 2019 року цей показник становив 552 млрд грн.

"В останні роки інвестори майже не звертали уваги на банківський сектор. Вони пам’ятали проблеми з валютною іпотекою після 2008-2009 років та наслідки кризи 2014 року. Але сектор пройшов значну трансформацію, став стабільним і прибутковим", – зазначає старший аналітик Dragon Capital Анастасія Туюкова.

Вона вважає, що потенційних інвесторів у банківський сектор приваблює відкладений попит на кредити серед громадян та бізнесу. Утім, про повернення "золотої епохи" банківського ринку в Україні поки не йдеться.

У 2005-2007 роках на ринок заходили міжнародні банківські групи, які платили чималі кошти за українські активи. Наприклад, за банк "Аваль" австрійська Raiffeisen у 2006 році заплатила близько 1 млрд дол або 3,7 капіталу.

"Тоді Україна була перспективним напрямком. Інвестувати сюди було модно. Багато інвесторів заходили на наш ринок, очікуючи отримати високі прибутки", – нагадує асоційований експерт "CASE-Україна" Євген Дубогриз.

Після Помаранчевої революції інвестиційна привабливість України миттєво зросла. Усі очікували, що економіка стрімко та динамічно зростатиме. У поєднанні з відносно низьким рівнем проникнення банківських послуг це робило країну перспективним напрямком для банківських інвестицій.

"Інвестори вважали: якщо вони отримають хоча б незначну частку ринку, ця інвестиція швидко окупиться завдяки зростанню ВВП. Головне було – не запізнитися з інвестуванням, тож за українські банки були готові давати великі гроші", – зауважує керівний партнер інвесткомпанії FinPoint Сергій Будкін.

У 2021 році за українські банки дають не більше 1,1-1,5 капіталу. "Переплата" понад капітал пов’язана не з позитивною оцінкою їх роботи чи перспективами розвитку економіки, а з "премією за терміновість": на відкриття фінансової установи потрібно більше часу, ніж на купівлю готової з ліцензією.

"Зараз точно не повторюється бум 2005-2007 років. Немає очікування стрімкого росту економіки, зате є очікування росту роздрібного кредитування. Це як буря в окремій склянці води, а не в усій водоймі, як 15-16 років тому", – додає Будкін.

Єдиної причини для активізації угод з купівлі банків не можуть назвати і в НБУ.

"Не можна виділити спільні фактори, що могли вплинути на активізацію угод з купівлі банківських установ на українському ринку, оскільки цей процес залежить від багатьох внутрішніх (особливостей діяльності потенційного інвестора та обраного ним банку) та зовнішніх факторів (стабільність фінансової системи, інвестиційний клімат)", – відповіли в Нацбанку.

Неофіційно представники регулятора зазначають, що близько половини зареєстрованих в країні банків чекають, аби продатися новим власникам.

"Якщо подивитися на список банків за розміром активів, то вся його нижня частина виставлена на продаж. Їхні власники довго зберігали цей бізнес, чекаючи слушної миті, щоб продати. Але зараз зрозуміло, що платити по два-три капітали вже ніхто не буде", – каже один з високопосадовців НБУ.

Сплеск угод на ринку став наслідком збігу обставин. З одного боку – власники банків хочуть вигідно вийти з бізнесу. З іншого – інвестори, які чекають на динамічне зростання роздрібного кредитування, хочуть зайти на ринок.

В окремих угодах спрацювали й інші чинники: намагання швидко вийти з українського ринку, високі очікування акціонерів чи бажання розширити присутність в інших регіонах України.

Що стало рушієм угод

Похід Ахметова на захід. Купівля "Ідея банку" Рінатом Ахметовим стала чи не найбільшою угодою на ринку останніх років, але не найбільшим сюрпризом.

Власник "Ідея банку" – польський Getin Holding S.A. – виставив українську "дочку" на продаж ще у 2019 році. Покупець одразу знайшовся – Dragon Capital Томаша Фіали (власник УП), однак за пів року підписану угоду розірвали.

Згодом власник польського Idea Bank Лешек Чарнецкі став фігурантом розслідування польських правоохоронців. Його запідозрили в створенні фінансової піраміди за допомогою компанії, що співпрацювала з банком.

Після цього продаж "Ідея банку" активізувався. За інформацією джерел ЕП, на нього було кілька претендентів, серед яких – не присутня на українському ринку банківська група зі Східної Європи. Однак купив "Ідею" Ахметов. Банк оцінили 1,072 капіталу плюс прибуток. Разом – понад 40 млн євро або 1,25 млрд грн.

"Наша мета – синергія сильних сторін двох банків. З одного боку, це надійність ПУМБ, підтверджена результатами стрес-тестування НБУ, якість сервісу та експертиза в роботі з високоприбутковими сегментами ринку.

З іншого – високий рівень компетенції "Ідея банку" в роздрібному кредитуванні, сформована ресурсна база, досвід розробки власної цифрової платформи "О.Банк", – заявив голова правління ПУМБ Сергій Черненко.

У банку наголосили, що збережуть "Ідея банк" як окрему юридичну структуру і бренд принаймні на три-пʼять років, поки триватиме інтеграція установ.

Учасники ринку зазначають, що головним мотивом цієї угоди було поширення банківського бізнесу Ахметова на захід України. Традиційно ПУМБ представлений у промислових регіонах сходу, а також у центрі. Натомість "Ідея банк" має багато відділень та, відповідно, клієнтів на заході країни.

Казахстанський "суперзастосунок". Один з найбільших у Казахстані банків – Kaspi – є також однією з найдорожчих публічних компаній цієї країни, акції якої торгуються на західних біржах.

Kaspi досягла успіху завдяки створенню "суперзастосунку" – віртуальної екосистеми, яка поєднує інтернет-банкінг, систему з пошуку та купівлі квитків, сплати податків, отримання деяких державних послуг, маркетплейс.

У 2020 році Kaspi провела IPO на Лондонській біржі, за підсумками якого її оцінили 6,5 млрд дол. За рік капіталізація зросла до 23,6 млрд дол.

У липні 2021 року стало відомо, що Kaspi виходить на український ринок. Компанія купила платіжний сервіс Portmone. Восени виявилося, що її плани передбачають купівлю "дочки" іншого казахстанського банку в Україні – БТА. Вихід на український ринок може бути пов’язаний з минулорічним IPO.

"Під час IPO інвестори дають гроші на розширення бізнесу. Вони купують акції та очікують, що компанія зростатиме та розвиватиметься, щоб потім продати її з маржею. Тому часто компаніям потрібно показувати, що вони розширюються та виходять на нові ринки, щоб утримати капіталізацію", – пояснює Дубогриз.

Водночас Україна цікава для Kaspi і в довгостроковій перспективі.

"У Kaspi вважають, що зможуть побудувати конкурентоздатний бізнес, схожий за масштабами на казахстанський. Наші економічні системи та поведінка клієнтів подібні. Крім того, другою людиною в компанії є киянин Юрій Діденко. Підозрюю, у нього є внутрішня мотивація принести на батьківщину те найкраще, що йому вдалося розвинути в Казахстані", – каже Будкін.

Вихід росіян з України. Недавно стало відомо про продаж Pinbank Олександру Ярославському. У 2020 році він придбав банк "Кредит Дніпро" у Віктора Пінчука. Про угоду повідомив Антимонопольний комітет, який дозволив її проведення. Для завершення продажу потрібне ще погодження Національного банку.

Pinbank довгий час обслуговував бізнес-групу VS Energy, бенефіціарами якої є російські бізнесмени, зокрема власник московського ФК ЦСКА Євгеній Гінер. У 2014 році він заявляв, що після агресії Росії проти України "жити стало важче" – більшість активів бізнесмена зосереджувалися саме в Україні.

Останнім часом VS Energy активно виходить з України. У 2019 році компанія продала одеське та київське обленерго холдингу ДТЕК Ахметова.

На початку 2021 року повідомлялося, що Гінер вийшов з власників VS Energy.

"Історія з Pinbank – це просто "ліквідаційний продаж" після того, як група, яка володіла великою кількістю активів в Україні, продала їх усі. Зрештою, у них залишився лише банк, який обслуговував значною мірою бізнес цієї групи, а зараз вже не стало що обслуговувати", – пояснює Будкін.

Для Ярославського купівля ще одного банку – це не свідчення наміру серйозно зайнятися банківським бізнесом. Зрештою, Pinbank – не та установа, яка дала би поштовх для розвитку. Для покупця вона цікава тим, що її можна придбати за відносно низькою ціною, а згодом реалізувати дорожче.

На ринку є ще одна російська установа – дочка Сбєрбанку. Вона теж прагне вийти з України, однак, на відміну від Pinbank, з її продажем ситуація складніша. Передусім – через санкції ЄС та США, накладені на материнський банк.

"Потенційному покупцю українського Сбєрбанку потрібно вирішити питання із санкціями. Тобто йому треба буде розробити та запропонувати американській владі такий механізм, який би її задовольнив. Ще один механізм треба буде запропонувати європейцям. Поки що покупців на цей банк немає, бо ніхто не знає, як здійснити цей продаж", – говорить керівник одного з банків.

Самі росіяни не полишають спроб продати свою українську "дочку".

У пошуках виходу на ринок. Одна з найбільш загадкових потенційних угод останніх місяців – купівля грузинським TBC Bank одного з банків в Україні. TBC Bank – один з найбільших у Грузії. Його акції торгуються на Лондонській фондовій біржі, а капіталізація сягає 864 млн дол.

Недавно банк вийшов на ринок Узбекистану, де отримав популярність завдяки інтернет-банку. Мобільний додаток TBC Bank визнавали найкращим у Центральній та Східній Європі. Імовірно, це мотивує TBC розширюватися.

У листопаді стало відомо, що TBC Bank розглядає можливість купівлі української "дочки" грецького "Піреус банку". Угода цілком логічна: греки продають свої активи в інших східноєвропейських країнах і Україна – не виняток. Офіційно в "Піреус банку" інформацію про продаж заперечують.

Імовірно, TBC Bank ще шукає шляхи виходу на український ринок, а остаточне рішення можуть гальмувати новини щодо російської агресії. "Заяви президента про ймовірний "переворот" та ризики військового загострення охолодять зацікавленість інвесторів в українських банках", – кажуть у Dragon Capital.

Поштовий банк. Навколо ідеї перетворення "Укрпошти" на поштовий банк дискусії точаться давно. У парламенті навіть зареєстрували законопроєкт, який дозволяє оператору надавати банківські послуги, однак законом він не став.

У травні голова "Укрпошти" Ігор Смілянський заявив про намір купити банк. У листопаді стало відомо, що мова йде про один з найменших банків – "Альпарі".

Офіційного підтвердження угоди немає. ЗМІ повідомляють, що банк може коштувати 260 млн грн – на 60 млн грн більше, ніж мінімальні вимоги до капіталу банку, яких ледве дотримується "Альпарі". Таку переплату учасники ринку пов'язують з "премією за терміновість", а угоду називають невигідною.

По-перше, для створення поштового банку доведеться вкладати значні інвестиції в переобладнання відділень, перекваліфікацію та наймання персоналу, розбудову цифрової інфраструктури.

Джерелом цих інвестицій у кращому випадку стане прибуток "Укрпошти", який вона не заплатить до державного бюджету. У гіршому випадку банк доведеться докапіталізовувати коштами всіх платників податків.

По-друге, успіх поштового банку означатиме зростання частки держави на банківському ринку, яку Україна зобов’язалася знизити. Зокрема – через збитки, які державі приносять її банки. Для чого державі створювати ще один банк, якщо їй так дорого обходяться банки, що вже перебувають у її власності?

Чи будуть великі угоди

Майже всі перелічені угоди – це переважно угоди за участю невеликих українських банків. Справді великі угоди – не за горами. В Україні давно говорять про продаж державних банків, але поки що безрезультатно.

Найближчий до приватизації – Укргазбанк. Він уклав угоду з Міжнародною фінансовою корпорацією, яка передбачає можливість її входження в капітал. Банк опосередковано оцінили 170 млн дол, хоча видатки держави на його підтримку вже перевищили 1,3 млрд дол.

З продажем решти держбанків ще більше невизначеності. Однією з найбільших є те, що за них держава отримає лише крихітну частину коштів, які витратила на їхню підтримку. Навіть якщо вдасться навести там лад, вирішити всі судові суперечки та вичистити установи від токсичного кредитного портфеля.

"Це світовий тренд. Після кризи 2008-2009 років інвестори стали скептичними до традиційних банків. Вони готові вкладати великі гроші у фінтех, у необанки. За кордоном нікого не здивуєш угодами, коли традиційний універсальний банк продається лише за 0,5-0,85 від капіталу", – вважає Дубогриз.

З ним згоден і Будкін, хоча додає, що Приватбанк можна продати вигідно.

"Я б розділив банк на три частини. У першу відніс би все пов'язане з колишніми власниками та судами. У другу – усе пов'язане з державними компаніями на зразок "Укроборонпрому". Третю, у якій був би якісний роздрібний та корпоративний кредитний портфель, можна продати вигідно", – зазначає він.

Хай там як, але для продажу банку потрібно, аби великий інвестор захотів зайти в Україну. Для цього потрібно працювати над інвестиційною привабливістю та проводити часом болючі реформи. А на цьому напрямку у держави успіхів зовсім небагато.

Горячие предложения

UniGroup

Кредит под залог недвижимости. Срочный выкуп недвижимости

Сумма от 30 000 до 50 000 000 грн. (в любой валюте).

Срок от 1 месяца до 10 лет.

100 л. топлива в подарок каждому клиенту.

Территория Киев, Киевская область до 35 км, Одесса, Харьков, Днепр, Львов, Полтава, Житомир, Ивано–Франковск, Черкассы, Черновцы, Чернигов, Сумы.

Пиреус Банк

Вигідний депозит під 10% річних на 10 місяців!

Інвестуйте вигідно!

Унікальна пропозиція від Піреус Банку: депозит в гривні під 10% річних на термін 10 місяців.

Піреус Банк - це надійний міжнародний банк зі столітньою історією та вигідними депозитними програмами!

Кредит 112

Кредит под залог недвижимости от 1,5% в месяц

Честный кредит без фиктивных акций и дополнительных условий:

-  Сумма от 30 000 до 30 000 000 грн;

-  Согласование в течение 10 минут;

-  Выдача денег в день обращения;

-  Без справки о доходах и с любой кредитной историей!

Залогом может выступить любая недвижимость.

Хотите получать уведомление на ваш email, когда мы опубликуем новые статьи?

также следить за обновлениями сайта можно в Facebook Instagram Twitter Viber Telegram

Путеводители

Как выбрать надежный банк

Даже профессионал не скажет наверняка, надежен ли тот или иной банк. Однако простой анализ регулярной банковской отчетности и некоторых других источников позволит сделать выбор банка более или менее объективным.

© 2006–2022

ООО «Простобанк Консалтинг»

Код ЄДРПОУ: 35454764

Адрес и телефон «Простобанк Консалтинг»

Email: info@prostobank.com